Систематичний підхід до прийняття рішень має і свої переваги і свої недоліки, можна навести значну кількість глибоких міркувань як за цей підхід ,так і проти нього. До того ж що добре одному не завжди добре другому. Дехто може стверджувати: теорія прийняття рішень – прекрасна теорія, оскільки вона заохочує використання суб’єктивного суджень і переваг формального аналізу. Але дехто може заперечити: але ж в цьому і є недолік. Тепер керівництво може узаконити свої забобони і хибну думку. Звичайно, велика увага до потенційних можливостей хибного застосування методу і перечислення прикладів найбільших помилок, можуть знищити весь список цих же переваг. В цей час завжди найдуться люди, здатні бачити свої позитивні якості в будь-яких дурницях, люди, які навіть у війнах можуть знайти цивілізований фактор. Але як би там не було, спробуємо оцінити можливу ситуацію. Звичайно, цілком зрозуміло, що дані оцінки швидше висловлені за теорію прийняття рішень.
Позитивні якості.
Методологія аналізу рішень примушує людину, яка приймає рішення розглядати завдання яке стоїть перед нею, як органічне ціле. Системний підхід змушує її кількісно оцінити взаємодію різних аспектів проблеми.
Систематичний підхід сприяє обміну думками. Він дозволяє кожному експерту представити зрозумілі кількісні дані у тих питань, в яких він є компетентний, які можливо після цього об’єднати при аналізі завдання в цілому. Систематичне вивчення цінності отриманої інформації в контексті прийняття рішень дає основу для зібрання, обробки і організації даних з нових джерел інформації.
Представлений метод дозволяє розмежувати суб’єктивні переваги початку в прийнятті рішення, і в тому числі його відношення до ризику відносно оцінки невизначеності різних факторів. Цей метод стимулює людину яка приймає рішення і його співпрацівників активно шукати у випадках коли це дійсно необхідно, нові реальні альтернативи поведінки.
Формальний аналіз дозволяє дециденту зайвий раз підкреслити, те, що прийняття рішення не є легковажною справою. Вона може скористатися проведеним аналізом, щоб виявити основні посилання, на яких і приймається вибір стратегії, і намагатися зібрати достатню кількість однодумців. Аналіз помагає відстоювати свою точку зору і знаходити переконливі відповіді на можливі заперечення: „справді, ці факти вагомі, але ми врахували їх у своєму аналізі і виявили.”. До цього ж, якщо будь-які факти не були враховані в процесі аналізу, це одразу можна вичислити.
Методологія аналізу рішення зручна також для узгодження думок експерта і керівника в ситуаціях, коли ті, хто допомагає дециденту своїми рекомендаціями, не можуть прийти до однієї думки згідно того, яку дію йому слід виконувати, при умові, що це всі люди які в цьому зацікавлені, які дійсно хочуть зрозуміти суть проблеми, не сперечаючись через дрібниці. Розклавши завдання на певні складові, вони легко виявлять ті місця відносно яких є серйозні розбіжності навіть в тих випадках, коли згоди не можливо дійти згідно питання кращих дій, вони можуть погодитись в якісній структурі завдання, або в оцінці наслідків прийнятого рішення, або у ймовірності.
Або навіть вони зможуть вказати причини, згідно яких їхні думки не співпадають. Якщо розбіжності відносяться до ймовірності, то чи всім учасникам доступна наявна інформація? Чи можуть вони дійти згоди, що за допомогою збору даних, вибіркового аналізу та експериментів можна отримати ще якусь інформацію, яка можливо зблизить їх точки зору? Цей процес всебічного обговорення проблеми зовсім не обов’язково закінчиться загальною гармонією, але він обов’язково зробить аргументи сторін ще більш конкретними і допоможе задіяти і експертів, і людину яка безпосередньо приймає рішення в певний плідний процес обміну думками, в якому вони якнайповніше зрозуміють всі аспекти проблеми яка стоїть перед ними у всіх можливих взаємовідношеннях.
Систематичний аналіз створює основу планування з урахуванням непередбачених обставин і дає можливість постійно враховувати нові фактори, що стає необхідним при розвитку подій в часі. Системний аналіз дозволяє не тільки вияснити, які з альтернатив вибрати в теперішній момент, але і підказує, чого слід очікувати в майбутньому , створюючи ґрунт для прийняття рішень які слідують після вже прийнятих. Він забезпечує можливість нескінченного перегляду завдання прийняття рішень з урахуванням майбутнього. Документація про результати аналізу завдання може служити коротким звітом для другого керівника або для співробітника, якого задіяли в рішення даного завдання не з початку, а в період основних подій. Ведення документації може передбачити складання датованого звіту про оцінки експертів , що опісля може бути використаним для оцінки їх кваліфікації і компетенції, наприклад, можливими стають міркування типу:” В минулому Джонс показав себе краще, ніж Сміт, отож краще тепер прислухатися до думки Джонса, при рівних умовах.”( звичайно, вказаний тип визначення компетентності може викликати в організації загострення внутрішніх відносин, і розумному адміністратору завжди необхідно піклуватися про підтримку рівноваги між плюсами і мінусами, що слідують після кожного прийнятого ним рішення.)
Негативні якості.
Виступаючи перед однією з підкомісій Комітету з асигнування Палати представників 89 з’їзду адмірал Ріковер безжально критикував прибічників вивчення методу затрат- ефективності. Оскільки його заява неодноразово цитувалася в подальшому, і оскільки всі його зауваження можна віднести до методології аналізу прийняття рішення, розпочнемо перелік аргументів проти цієї теорії з того, що саме було сказане адміралом.
„Якщо би колоністи спиралися на результати аналізу затрат-ефективності, вони би ніколи не підняли бунт проти короля Георга ІІІ. Теж саме можна сказати і про Джона Пола Джонса , який атакував корабель „Серапіс”, незважаючи на те, що він командував більш слабшим кораблем „ Благородний Ричард”. І греки при Фермопілах не встали би на шляху персів, якщо б вони керувались міркуваннями аналізу затрат-ефективності, або якщо б ними керували прихильники цього методу. Оскільки цей метод потребує великого об’єму обчислень, досвідчені люди, які займають відповідні керівні посади, не мають часу або достатньої кількості знань, щоб вникнути у всі деталі аналізу і розібратися в них. Вибір ваг, з якими необхідно враховувати різноманітні фактори в процесі аналізу, віддається аналітикам, замість того, щоб бути прерогативою людей, що мають досвід в даній сфері… Використання аналізу затрат-ефективності для обґрунтування раціональності рішень які приймаються базується на припущеннях про те, що всі важливі фактори можуть бути виражені в кількісному варіанті, і правильне уявлення про ситуацію може бути отримано за допомогою математичних представлень. Але для найбільш складних ситуацій це припущення зовсім нереальне. Правду кажучи, в здібності вчених , які займаються соціальними науками, обраховувати ефективність збройних сил, не зовсім віриться, ніж в здатність ворожок передбачати майбутнє. Міркування , які не можуть бути виражені кількісно, в більшості випадків залишаються поза увагою. На мою думку , у вчених, які займаються соціальними науками, ще менше можливості отримати кількісну оцінку військової ефективності, ніж в нас – кількісно обґрунтувати множину технічних рішень, які ми змушені приймати, керуючись особистими міркуваннями, досвідом або інтуїцією. Щоб приймати правильні з інженерної точки зору рішення, необхідно великі інженерні знання і досвід. Єдиних математичних здібностей недостатньо..”
Хто знає, який неформальний аналіз затрат-ефективності в дійсності проводили колоністи або Джон Поль Джонс або древні греки? Можливо, формальний аналіз привів би їх до того, що вони зробили би інший вибір, менш бажаний, зважаючи на його пост фактум, а можливо і ні. Але що це доказує? Історики можуть привести тисячі протилежних прикладів, прикладів дій, здійснених із емоційних або містичних міркувань, або на основі лише міркувань про їх бажаність, які потім призвели до катастрофічних наслідків, передбачити які можна було за допомогою будь-якого розумного систематичного аналізу . Чи спробував би Наполеон реалізувати план нападу на Росію, якщо б він звернув увагу на її кліматичні і географічні умови? І все ж адмірал Ріковер правий коли попереджує нас про повну передачу управління в військовій справі в руки вчених.
Саме поняття аналізу прийняття рішень можна описати словами ” розділяй і владарюй „: провести декомпозицію складної проблеми на більш прості під завдання, узгодити аналіз кожного за допомогою логіки, і скласти програму дій для першочергової складної проблеми. Перед експертами не ставлять складних, незрозумілих питань, навпаки всі питання елементарні, недвозначні і кристально зрозумілі. Але проблема в тому, що саме на ці основні питання найважче відповідати, і багато людей, що приймають рішення, здригаються при одній думці про те, що необхідно обдумувати ці абсолютно прості гіпотетичні ситуації. Справді, за певних обставинах для керівника було б політичним самогубством поясними як саме він би вчинив в класичній елементарній ситуації. Складність і заплутаність життєвих ситуацій часто є для нього свого роду укриттям. Дійсно, нерідко основні оцінки і міркування людини, яка приймає рішення можливо визначити на основі зроблених нею виборів у складних ситуаціях, але ніколи не можливо бути впевненим, чи зробив він свій вибір А згідно міркувань X ,Y або Z.
Аналіз прийняття рішень потребує точного і чіткого розумового процесу. Децидент може підсвідомо враховувати певну кількість взаємопов’язаних міркувань, але коли йому необхідно дати словесний опис своїх міркувань, може виявитись, що він дещо обмежений в складності доступного йому аналізу. Людський інтелект може неперевершено здійснювати синтез відрізків різного роду інформації, які неможливо співставити, і досить часто трапляється так, що формальні методи і процедури тільки руйнують ці таємні механізми, перешкоджають їх ефективному функціонуванню.
Багато противників формального методу систематичного аналізу вважають, що всі ті, хто користується тим видом занять, просто бракує „душі”, що вони настільки заклопотані обрахуванням цифр, що звели всі вивчення до процесу, в якому немає місця мистецтву. [4]